ISO 1974

Матеріали для випробувань: ISO 1974 визначає використання стандартних зразків паперу, зазвичай у формі аркушів, для визначення стійкості до розриву. Матеріал має відповідати певним розмірам і критеріям вмісту вологи, щоб забезпечити послідовні та надійні результати тестування.
Процес тестування: Випробування на стійкість до розриву виконується за допомогою стандартизованого приладу, такого як маятник або тестер на розрив. Зразок паперу затискається, і починається розрив. Енергія, необхідна для поширення розриву, вимірюється та реєструється відповідно до вказівок ISO 1974.
Інтерпретація результатів випробувань: результати випробувань виражені в термінах стійкості до розриву, кількісно визначеної силою, необхідною для розриву паперу. Дані зазвичай подаються в міліньютонах (мН), що вказує на міцність паперу та його придатність для різних застосувань. Високий опір вказує на міцний, міцний папір, тоді як нижчі значення вказують на слабший матеріал.